Форум

Архів

О.Бердник

М.Пономаренко

І.Каганець

Г.Пінчук

В.Іваненко

Є.Чорний

Л.Рубан

Н.Кобза

Р.Клин

ДоДатки

ОРІЯНСТВО

Українська Духовна Мудрість

7

Для здорового Способу Життя людини УСІ рівні людських спільнот конче потрібні. Найбільш важливим рівнем є рівень нації, тому що він відіграє в розвитку людини найважливішу функцію. Він є тим джерелом, з якого людина отримує свою культуру, цивільність, з якого вона все життя черпає своє натхнення, духовну підтримку, який тримає звязок поколінь, історію, мову, стабільність життя. Всі митці, письменники, композитори, вчені, завжди мали національний початок, без якого творчісь, напевно, взагалі неможлива. Надбання національної культури створює духовний світ людини, передугадує її поведінку, її відношення до собі-подібних. Наприклад, маючи свободу дії, яку дає право на власне життя і власність, людина не буде творити зло своїй сім'ї, роду, нації, людству, бо в цьому немає потреби, і цим можна тільки пошкодити своє власне життя. Вільна людина, на відміну від поневоленої, стає скоріше людиною моральною.

Не тільки українці, а всі нації світу все більше і більше розпорошуються глобально. Люба країну Європи має велику частину своєї нації, яка проживає поза межами простору держави. Останні десятиліття, в звязку з розвитком інтернету і інших технологій звязку, люди однієї нації почали об’єднуватися в глобальні "етно-мережі", як їх назвав Микола Пономаренко (див. http://orianity.mykola.com/ponomarenko2.html ). Якість таких об"єднань постійно покращується. Цьому допомагає розвиток технологій і поверненням людей до національних початків життя.

Теперішня Україна є духовно хвора. Її люди не мають духовної єдності ні на Україні, ні поза її межами. Eкономічні чи політичні заходи самі-по-собі не спасуть Україну, якщо вона, перш-за-все, не відродиться духовно! Знаходження шляху духовного відродження – це знаходження відповіді для побудови держави, яка може будуватися тільки єдністю людей.

Що роз"єднує Україну духовно? На це питяння не так важко відповісти. Україна несе багатовікову спадщину поневоленого народу, його рабську ментальність. Це наслідство затуманило розум. Немає світобачення, яке формується національною традицією. Колоніальне наслідство засмітило рідну мову, яка є духовним кодом нації. Втратився національний спосіб життя, власна культурна спадщина. Не напрацьовано достатньо національних мистецьких творів, книжок, картин, скульптур, досліджень, монументів, які створюють "критичну масу" незалежної культури і надзвичайно важливі для виховання нового покоління, національної гордості. Забута історія, міфологія, традиції, обряди, національні символи.

Існування в одній країні різних релігійних Церкв не допомагає відродженню духовної єдності. Найбільші Церкви на Україні є християнські, і як такі, проповідують інтернаціональну ідеологію, яка має своєю ціллю світову експансію. Ця ціль є важливіша для церкви за духовну єдність Української нації. Власне, духовна єдність нації навіть не входить до цілей християнської церкви і перечить її доктрині. Інтернаціоналізм християнської Церкви, який є надбанням її початкової структури, яка була створена для інтернаціональних імперій Риму, Візантії, Росії, заважає їй проповідувати дійсно християнське (Христове) вчення. Та це є тема для іншої розмови.

Основні причини загибелі народів чи культур були слідуючі:

1. Природні, стихійні зміни, до яких люди не були готові.

2. Інтернаціоналізм ідеологій, чи релігій. Від цього загинули Рим, Візантія, СРСР. Люди по своїй природі не хочуть єднатися в світові системи, а хочуть жити по-сімейному в національній державі, із своєю національною рідною вірою, яка відтворує власне духовне надбання народу.

3. Внутрішній баланс державних сил "розбалансовувався" і приводив до влади кримінальну, або просто нерозумну людину, що викликало трагедію і загибель держави.

Для порівняння, приведемо причини стабільності і довгого існування народів чи культур.

1. Спосіб життя народу, який базувався на власній духовній доктрині, або вірі. Духовна єдність нації давала силу переборювати труднощі, і бажання творити власне щасливе життя. Суспільства з духовною єдністю поколінь мали спільність свідомості, світобачення, яку створювала мова, обряди, спосіб підтримання порядку, оборони, будівництва, власні науки, власні культурні надбання нації.

2. Розумне використання природних ресурсів.

3. Соціальна структура, яка базована на гармонії владової, духовної, військової і робітничої частин нації. В такій системі персональна відповідальність гарантована, тому що вона є природною для людини.

Зверніть увагу, що спосіб життя, який пропонується інтернаціональними ідеологіями не приживається серед людей. Спосіб життя в єдності народів і рас, подібно до ідеї життя в Радянськоми Союзі, не приживається, бо перечить природнім законам життя людських спільнот – сім’я, родина, нація. Ідеологія інтернаціоналізму провалилася в Радянському Союзі, і провалюється в США. Вона також провалилась в Християнстві, тому що воно розкололось на Протестанізм (з багатьма фрагментами), Православну Церкву (з багатьма фрагментами), і багато, багато сект. Тут є та сама проблема – відсутність концентрації на національній культурі, без якої, як історія показує, людина не хоче існувати, тому що без неї досягнення щастя стає важким або неможливим.

"Духовна сила нації" породжується її духовною єдністю, або Єдиною Національною Вірою. Віра і релігія не завжди одне і те ж, але взаємозвязані. Без єдиної національної віри сильною нація бути не може. Наприклад, причиною протестанства якраз і було бажання країн створити національні віри і церкви, -- лютеранство для німців, англіканська церква для британців, і.т.д. Сучасний католицизм стримує розвиток в країнах де він існує, бо є інтернаціональним, не дає народам національної духовної єдності. Велика кількість релігійних об"єднань США заважає духовному об"єднанню людей і ослаблює країну, хоча свобода віросповідування має позитивну сторону, як одно із прав людини. Сильною є НЕ та держава, яка має сильну армію, економіку, багато державних послуг і велику казну, яка все контролює, включаючи поведінку своїх громадян, а сильною є держава, яка має Об"єднану Духовну Силу Народу, де людина є вільною і її права захищені.

Перш за все, Україні потрібна Духовна Єдність. Тому першою реформою має буде створення Української Національної Церкви, яка буде зацікавлена в національній духовній єдності. Об"єднання існуючих церкв буде зроблено державним декретом, який об"єднає всі існуючі церкви в одну і підпорядкує їх Києву, заборонивши їм вклонятися Москві, Істамбулу і Риму! Це буде силове державне примушення церкв служити своєму народу і зупинить їх сварки, які викликані інтернаціональною церковною політикою. Тобто Інтернаціональні церкви будуть перетворені на одну Національну Церкву по "організаційній структурі". Існуючі церкви самі в цьому зацікавлені і підуть назустріч цьому і не будуть чинити великий опір. Самі ж вони це зробити не здатні, і ніколи не зроблять, в силу своїх інтернаціональних доктрин.

Ця міра не буде підпорядкуванням церкви державі. Це буде тимчасова міра перебудови існуючих духовних структур в одну цільну, Українську, національну, після чого незалежність церкви буде їй повернена і свобода віросповідування дана, але в країні буде єдина духовна структура.

Після створення Національної Української Церкви почнеться духовне відродження народу в напрямку духовної єдності. Щось подібне було зроблене в Британії під час королеви Єлізавети, що дало неймовірний поштовх до розвитку і досягненню небувалої могутності Англії, як відомо. Нова духовність, її розвиток, буде натуральним, а не примусовим процесом. Коли Церква стане національною по суті, а не по назві, вона відродить наші національні традиції і обряди і знайде шляхи приваблення людей до духовного національного життя. У Нової Церкви звільняться руки від занять міжусобною церковною війною для занять духовним життям людей України. Вільний національний розвиток цієї інституції змінить і її саму в напрямку відродження і створення більш глибокої Національної Віри.

Новий Спосіб Життя.

В цому новому суспільстві, де буде відроджуватись духовна єдність нації, як всередині України, так і поза її межами, запанує свобода і права громадянина, які р"яно обороняються державою, почне формуватися нова людина і її спільноти. В межах України цей процес буде йти в напрямку створення способу життя подібного до життя Українського Села. Це трапиться тому, що людей потягне до життя на природі, до близькому контакту з землею, як традиційного Українського. Більшість буде жити в нових спільнотах, але працювати в технологічних, розумових структурах, які в більшості матимуть глобальний характер. Така праця не заважатиме національному спілкуванню, яке матиме складний характер, об’єднуючи місцеві і міжнародні связки українців. Це буде тільки збагачувати персональне життя, і допомагати загальній справі -- національній духовній єдності і економічному успіху.

Нове Село не є утопія, а тенденція сучасного розвитку багатьох розвинених країн. Мова йде не про "міста-спальні", а зовсім новий тип забудов, який відтворює стиль життя маленьких поселень, на зразок минулого, з усіма послугами але з можливістю жити життям, яке не має проблем сучасного міста. Перевага України в цьому напрямку розвитку буде її тісніша духовна єдність людей. В інших країнах така єдність слабка або відсутня, особливо серед таких інтернаціональних країн, як США, чи Канада. Ця проблема розмежовування між людьми існує і в Європейських країнах, їз-за їх історичного розвитку і формування способу життя, який не мав такої єдності, як Українське село. Ця особливість нашого села є те, що може дати нам велику перевагу в майбутньому Способі Життя.

Без духовного відродження майбутнє України мертве! Це відродження неможливе без Єдиної Української Національної Церкви!

Хай Буде!

email: mykola@mykola.com

Copyright © 1999-2007 (7507-7515)