| і |
і |
|
Новий Заповіт - 26 (65)
|
Соборне послання
св. апостола Юди |
|
Ця передостання книга Нового Завіту і
всієї Біблії дуже коротка і не має
окремих розділів. Як свідчить її
вступний вірш, вона написана людиною на
ім"я Юда (староєврейське Егуда,
грецьке Іоуда), "рабом Ісуса Христа і
братом Якова." З цього можна
зрозуміти, що послання було написане
одним з братів (або "напівбратів")
Ісуса Христа, який, так само як і Якiв, не
був серед апостолів за земного життя
нашого Спасителя, але став активним
християнином після Його смерті (див.
Івана 7:5 і Дії Апостолів 1:14).
Мета послання - застерегти християн від
шкідливого впливу фальшивих вчителів,
які не тільки перекручують
християнську доктрину, а й "благодать
нашого Бога обертають на розпусту." В
цілому лист нагадує 2 Петра - тут теж
єретики і аморальні особи порівнюються
з "хмарами безводними," "деревами
безплідними," тощо. Автор цього
послання ще більше, ніж автор (або
автори) 2 Петра, апелює до Старого
Завіту і староєврейських апокрифів,
наводить приклади справедливого
Божого суду на тих, хто "ходять у
своїх пожадливостях."
Лист закінчується піднесеним закликом
до щирих християн "бути милостивими,"
"спасати і виривати з вогню" тих,
хто є під загрозою відступництва від
віри, і "ненавидити навіть одежу,
опоганену від тіла" ("місоутес кеі
тон апо тес саркос еспіломенон хітона").
Звичайно, мова тут іде не про брудну
білизну, а про нетерпимість до розпусти,
ненависть до самої ідеї зведення людей
тілесними спокусами.
В листі міститься дуже цікавий вираз
"таіс агапаіс" (латинське "agapis
vestris," у сучасних англійських
перекладах "love feasts," в Огієнка "вечері
любови"). Очевидно, маються на увазі
зібрання християн ранньої Церкви для
спільної молитви і споживання їжі
наприкінці дня. Більше цей вираз ніде в
Біблії не зустрічається.
|
|
|
|
і |