| і |
і |
|
Новий Заповіт - 25 (64)
|
Третє
соборне послання св. апостола Івана |
|
Це, мабуть, найкоротша з усіх
канонічних книг Біблії - десь третина
сторінки, трохи більше ніж 20 коротких,
простих речень. Але книга дуже
змістовна і важлива.
Адресат цього послання Св. апостола
Івана - людина з дуже латинським іменем
Гай (Гайюс), якого апостол називає "улюблений"
("агапете"). Іван дякує Гаєві за те,
що тoй живе у "правді," і за те, що
той "приймає" ("епідехетаі")
своїх братів-християн, навіть і тоді,
коли ті для Гая "чужинці" ("ксенос").
Апостол підкреслює, що ці візитери з
якихось інших країв дуже вдячні Гаєві,
тому що вони, будучи у духовному
служінні-"відрядженні," або, як ми
б зараз сказали, "місії," "ради
Ймення Його" (Христа), "нічого не
взяли від поган" ("меден
ламбанонтес апо тон етнікон").
Очевидно, вони були голодні, втомлені,
спраглі, брудні, і Гай їх просто-таки
врятував. З іншого боку, пише апостол, є
якийсь Діотреф, який "любить бути
першим" ("го філопротеуон"), і
"не приймає" християн. Більше того,
цей, очевидно, гордий і зарозумілий
чоловік, який, схоже, вважає себе
вчителем, обмовляє Івана і його учнів,
боронить іншим приймати цих християн і
навіть виганяє тих, хто підтримує Івана,
з церкви ("ек тос екклесіас екбаллеі").
Не роби так, пише апостол. Роби добро.
Той, хто робить добро ("го агафопойон")
- той від Бога ("ек тоу теоу естін").
З іншого боку, той, хто чинить зло ("какопойон")
- той ще не "відкрив" Бога (або тому
ще не відкрився Бог, "оукс еуракен
тон теон"). (Тут відчувається
євангельське, "добре дерево дає
добрий плід"). Св. Іван наприкінці
листа згадує "доброчинця"-"агафопойона"
на ім"я Димитрій, і просить "улюбленого"
Гая привітати всіх братів "по імені."
|
|
|
|
і |