і

ОрУм

Форум

Архів

ОраТори

О.Бердник

М.Пономаренко

І.Каганець

Г.Пінчук

В.Іваненко

Є.Чорний

О.Трачук

А.Кондратьев

В.Данилейко

О.Ємець

І.Стойко

УмаЖони

Л.Рубан

Н.Кобза

Р.Клин

ДоДатки

Читальня

Зацепки

Словa

Знаки

За Себе

і

ОРІЯНСТВО

Українська Духовна Мудрість

i
i і і
  Георгій Пінчук

gpinchuk@muw.edu
 

Роздуми про Біблію

Книги Старого Заповіту
1. Буття
2. Вихід
3. Левит
4. Числа
5. Повторення закону
6. Ісус Навин
7. Суддів
8. Рут
9. Самуїла-1
10. Самуїла-2
11. Царів-1
12. Царів-2
13. Хроніки-1
14. Хроніки-2
15. Ездри
16. Неемії
17. Естер
18. Йова
19. Псалми
20. Приповісті
21. Еклесіяст
22. Пісня над піснями
23. Ісаї
24. Єремії 
25. Плач Єремії
26. Єзекіїля
27. Даниїла
28. Осії
29. Йоіла
30. Амоса
31. Овдія
32. Йони
33. Михея
34. Наума
35. Авакума
36. Софонії
37. Огія
38. Захарія
39. Малахії
Книги Нового Заповіту
1. від Матвія
2. від Марка
3. від Луки
4. від Івана
5. Дії
6. до римлян
7. до коринтян- 1
8. до коринтян- 2
9. до галатів
10. до ефесян
11. до филип'ян
12. до колосян
13. до солунян- 1
14. до солунян- 2
15. до Тимофія- 1
16. до Тимофія- 2
17. до Тита
18. до Филимона
19. до євреїв
20. Якова
21. Петра- 1
22. Петра- 2
23. Івана- 1 
24. Івана- 2
25. Івана- 3
26. Юди
27. Об'явлення
.

і і

Старий Заповіт - 36

 Книга пророка Софонії

Ця книга "малопророчого циклу" є останньою книгою, в якій історичною канвою є життя євреїв до вавілонського вигнанення.

Вже у першому вірші текст цієї книги каже нам, що Софонія, чиє пророцтво ця книга фіксує, був "сином Куші, сина Гедалії, сина Амарії, сина Єзекії." З цього короткого родоводу (і також з генеалогічних деталей книг Царів і Хронік) можна зробити висновок, що пророк Софонія був ще вищого походження, ніж аристократи Ісайя і Даниїл. Він був царського роду, очевидно троюрідним братом юдейських царів Єгоахаза, Єгоякима і Захарії. Перший вірш книги також каже, що Софонія пророкував "за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя," тобто приблизно між 639 і 608 роками до н.е. Книга Софонії написана у досить повільному, виваженому ритмі і має відтінок деякої високопарності, з чого деякі дослідники роблять висновок, що вона адресувалася вузькому колу осіб, найбільш наближених до "останнього доброго царя" Юдеї Йосії - найвищих царських сановників і жерців.

Софонія не використовує приземлених метафор з повсякденного життя хліборобів чи пастухів, як Йоіл чи Амос. Але він, так само як і інші біблійні пророки, передає у своїх словах почуття страшного Божого гніву, що от-от поглине розбещених, гордих, заблудлих у своєму відступництві Божих обранців. Головний мотив книги, виражений з надзвичайною силою, гранично простий: іде День Божого Гніву, День Суду, День розплати, зведення рахунків. Під час цього "дня" неминучо загинуть несправедливі, гнобителі, грабіжники, шахраї ("хто важить срібло"), і ті, хто насмілюється брати на себе право cумніватися у Божій суверенності чи судити про Божі вчинки ("мужі, які задубіли на дріжджах своїх, що говорять у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить"). Цей "день" буде часом якихось страшних катаклізмів і трагедій. Він буде "днем" "гніву... смутку й насилля, ... збурення та зруйнування, темноти та темряви, хмари й імли." Люди будуть "ходити, як сліпі," "і виллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло - як гній." При цьому тим, кого вдарить цей Божий гнів і суд, не допоможе їх срібло та золото. Але чи можна взагалі встояти у цей "день," і якщо можна, то як - що треба робити, як жити?

Другий розділ книги Софонії містить класичний заклик-формулу про те, як МОЖНА врятуватися від Божого гніву. По-перше, каже пророк, людям треба "посоромитися та застидатися." Гординя, впевненість у власній досконалості, безгрішності - це є саме те, чого Бог більше всього не любить в людині. Ті, кого Бог обрав для спасіння, каже Софонія, є такими - це "покірні землі," люди з усіх усюд, яким Бог дає нове, чуйне, здатне до "застидання" і розкаяння серце. Таких "покірних землі" пророк закликає ШУКАТИ Господа, шукати "правди" і подальшого "смирення." За умови розкаяння і смирення Божі обранці будуть "сховані" (тобто прощені) у цей "день" Господнього суду над кожною живою душею.

Книга закінчується тріумфальним описом безмежного щастя цих "схованих," спасених, прощених Божих обранців, яких Бог "позбирає" і якими Він буде "втішатися в радості і співі." Колись, кажуть заключні рядки пророцтва Софонії, сам Господь - Бог і Цар цих щасливих, вільних, обдарованих особливою ласкою людей - буде просто серед них, у їх лавах, між ними. Коли ж це буде, і яким Він явить Себе цим людям? Про це розповідають книги Нового Завіту.
 
і

email: mykola@mykola.com

Copyright © 1999-2007 (7507-7515)