ОРІЯНСТВО - ORIANITY - Ukrainian Spiritual Wisdom

Георгій Пінчук
gpinchuk@muw.edu	Роздуми про Біблію
	Книги Старого Заповіту 1. Буття 2. Вихід 3. Левит 4. Числа 5. Повторення закону 6. Ісус Навин 7. Суддів 8. Рут 9. Самуїла-1 10. Самуїла-2 11. Царів-1 12. Царів-2 13. Хроніки-1 14. Хроніки-2 15. Ездри 16. Неемії 17. Естер 18. Йова 19. Псалми 20. Приповісті 21. Еклесіяст 22. Пісня над піснями 23. Ісаї 24. Єремії 25. Плач Єремії 26. Єзекіїля 27. Даниїла 28. Осії 29. Йоіла 30. Амоса 31. Овдія 32. Йони 33. Михея 34. Наума 35. Авакума 36. Софонії 37. Огія 38. Захарія 39. Малахії	Книги Нового Заповіту 1. від Матвія 2. від Марка 3. від Луки 4. від Івана 5. Дії 6. до римлян 7. до коринтян- 1 8. до коринтян- 2 9. до галатів 10. до ефесян 11. до филип'ян 12. до колосян 13. до солунян- 1 14. до солунян- 2 15. до Тимофія- 1 16. до Тимофія- 2 17. до Тита 18. до Филимона 19. до євреїв 20. Якова 21. Петра- 1 22. Петра- 2 23. Івана- 1 24. Івана- 2 25. Івана- 3 26. Юди 27. Об'явлення .

Старий Заповіт - 35

Книга пророка Авакума

Ця біблійна книга особливо дорога серцю християн-протестантів, тому що рядок з неї, повторений Св. Павлом у "Римлянах" - "а праведний житиме вірою своєю" - надихнув Мартіна Лютера і в якійсь мірі підштовхнув європейську Реформацію 16-го сторіччя.

Як і декілька інших книг Малих Пророків, книга Авакума зовсім коротесенька - три розділи, менше ніж чотири сторінки тексту. Також, як і в кількох інших книгах Малих Пророків, її головний персонаж, пророк Авакум, ховає від нас, читачів, свою особистість - ми абсолютно нічого не дізнаємося з тексту книги про роки його життя чи про місце, де він народився і діяв. Єдина, мабуть, разюча відмінність книги Авакума від усіх інших частин "малопророчого циклу" в тому, що останній, третій, розділ цієї книги - це, по суті, псалом, який цілком можливо вважати 151-м розділом книги Псалмів. Цей розділ написаний у традиції псалмів, має ритм псалму і навіть включає в себе староєврейський музичний термін "Села," який зустрічається тільки у Псалмах. На підставі цієї дивовижної схожості з Псалмами деякі дослідники Св. Письма припускають, що пророк Авакум був професійним
музикантом і співаком, можливо членом однієї з 24 "змін" або гільдій єрусалимських співаків, описаних у 1 Хронік 25 і деінде. Судячи з тексту, можна також припустити, що Авакум на власні очі бачив вавілонську навалу і був серед тих, кого вавілоняни забрали з Єрусалиму у полон.

Перший розділ книги досить незвичайний. Це, по суті, гірка жалоба. Авакум скаржиться Богові на... Бога! Божий пророк здивований, розгніваний, збентежений і сконфужений. Ну добре, каже він, я все розумію - ми, Твій обраний народ, грішили, ми вчинили переступи, злочини, і за це ми будемо покарані. Але ж не так? Ось Ти, Боже, дозволив напасти на нас "халдеям," "народові лютому та скорому, що... страшний та грізний... глузує з царів, а князі - сміх для нього." І виходить, що "несправедливий винищує справедливішого за себе, грабіжник витягає (людей) вудкою, своїм неводом, і... готовий убивати народи без милости." Що ж це таке? Невже це дійсно від Тебе, Господи? Ти дозволяєш цьому статися? Тоді Ти - не добрий, не милосердний? Ти байдужий до наших страждань? Ось я, Твій обранець, Твій пророк, кличу - а Ти не чуєш? Доки, Господи, доки, доки?

Бог відповідає на це простим, "Так. Я знаю, що роблю. Терпи. Чекай. Будь мужнім. Вавілоняни (або халдеї) отримають своє. Не бійся. Вір."

Другий розділ книги є водночас розвитком цієї простої, прямої Божої відповіді і новими припливами Авакумових сумнівів і душевних мук. З одного боку пророк розуміє, що насильники і грабіжники - вавілоняни - знайдуть свій безславний кінець, будучи покараними іншими народами. Але Авакума непокоїть доля його власного народу, особливо його головних духовних святинь - держави, храму. Що залишиться євреям, якщо їх царство буде знищене, їх Храм перетворений на руїну? Каміння, дерево, "боввани?"

Ні, каже Бог. Праведному завжди достатньо його віри. Не святині головне в житті, не держава, і навіть не Храм з його церемоніями, ритуалами, традицією. Головне - віра. Віра і є сама суть життя справжнього Божого обранця. Тільки віра. Живи вірою, якщо ти є Мій.

Авакум чує це і розуміє свого Творця і суверена. У натхненному псалмі він співає про Божу славу і про майбутнє спасіння (оживлення, воскресіння?) якогось Божого Помазанця (цікаво, хто це? див. Новий Завіт...). Книга закінчується тріумфальним акордом: "Коли б фігове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби - то я з Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого! Господь Бог - моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!"

email: mykola@mykola.com