і

ОрУм

Форум

Архів

ОраТори

О.Бердник

М.Пономаренко

І.Каганець

Г.Пінчук

В.Іваненко

Є.Чорний

О.Трачук

А.Кондратьев

В.Данилейко

О.Ємець

І.Стойко

УмаЖони

Л.Рубан

Н.Кобза

Р.Клин

ДоДатки

Читальня

Зацепки

Словa

Знаки

За Себе

і

ОРІЯНСТВО

Українська Духовна Мудрість

i
i і і
  Георгій Пінчук

gpinchuk@muw.edu
 

Роздуми про Біблію

Книги Старого Заповіту
1. Буття
2. Вихід
3. Левит
4. Числа
5. Повторення закону
6. Ісус Навин
7. Суддів
8. Рут
9. Самуїла-1
10. Самуїла-2
11. Царів-1
12. Царів-2
13. Хроніки-1
14. Хроніки-2
15. Ездри
16. Неемії
17. Естер
18. Йова
19. Псалми
20. Приповісті
21. Еклесіяст
22. Пісня над піснями
23. Ісаї
24. Єремії 
25. Плач Єремії
26. Єзекіїля
27. Даниїла
28. Осії
29. Йоіла
30. Амоса
31. Овдія
32. Йони
33. Михея
34. Наума
35. Авакума
36. Софонії
37. Огія
38. Захарія
39. Малахії
Книги Нового Заповіту
1. від Матвія
2. від Марка
3. від Луки
4. від Івана
5. Дії
6. до римлян
7. до коринтян- 1
8. до коринтян- 2
9. до галатів
10. до ефесян
11. до филип'ян
12. до колосян
13. до солунян- 1
14. до солунян- 2
15. до Тимофія- 1
16. до Тимофія- 2
17. до Тита
18. до Филимона
19. до євреїв
20. Якова
21. Петра- 1
22. Петра- 2
23. Івана- 1 
24. Івана- 2
25. Івана- 3
26. Юди
27. Об'явлення
.

і і

Старий Заповіт - 27

Книга пророка Даниїла

Це остання зі старозавітних книг так званих "Великих Пророків." На відміну від книг Ісайї, Єремії і Єзекіїля книга Даниїла містить пророцтва не тільки і навіть не стільки сотеріологічні (коли Бог поверне Своє обличчя до Свого покараного і розпорошеного народу, і як Він цей народ спасе?), скільки есхатологічні (як взагалі розвиватиметься людська історія і чим вона закінчиться?).

Як і інші книги Старого Завіту, книга Даниїла, очевидно, писалася, переписувалася і редагувалася дуже довго. Дослідники вважають, що початок її створення припадає на перші роки після повернення євреїв до Єрусалиму за царювання перського царя Кира (530-і - 520-і роки до н.е.), а її закінчення на - час розпаду імперії Олександра Македонського (320-і - 190-і роки до н.е.). Про це свідчать, зокрема, дуже щедрі вкраплення у староєврейський текст арамейської мови, яка стала витісняти староєврейську як розмовна і письмова мова починаючи з кінця 4-го - початку 3-го сторіччя до н.е.

Навряд чи якась інша біблійна книга викликає стільки суперечок інтерпретаторів. Причина цьому та, що у книзі Даниїла міститься багато есхатологічних пророцтв, викладених дивовижною, погано зрозумілою сучасному читачеві мовою. У цій книзі значно більше, ніж у будь-якій іншій біблійній книзі, різноманітних калькуляцій часу: те і те станеться тоді й тоді, через "час, і час, і півчасу," або через "сім разів по сім часів," або "за тиждень і півтижня," або "через дві тисячі і триста вечорів та ранків," і т.д. Різні дослідники знаходили у пророцтвах книги Даниїла натяк на різні історичні події: захоплення Вавілону мідо-перською армією, перемогу над персами Олександра Македонського, розділ імперії Олександра між його чотирма спадкоємцями-генералами, тріумф Риму, падіння Єрусалиму 70 р. н.е. тощо.

Все це дійсно є у книзі - іноді навіть прямим текстом (наприклад, якийсь таємничий "ніби муж" пояснює Даниїлові, що той тільки-що бачив у маренні "перського царя і грецького царя" у вигляді барана та волохатого козла), або у вигляді натяків, відкритих для досить широкої інтерпретації. Проте головне у книзі Даниїла все-таки не це. Вона дійсно пророча, тобто вона, як і книги Ісайї, Єремії і Єзекіїля, проголошує нам Божу волю щодо долі людства. При цьому фактична історія може використовуватися як канва, а може й зовсім ігноруватися. Як і інші пророки, Даниїл - не ілюзіоніст-ясновидець, а рупор Божої волі стосовно стратегії та "вектору" стосунків між Богом і Його обранцями.

Про самого Даниїла з тексту книги ми дізнаємося, що він був народжений у єрусалимській аристократичній родині і ще дитиною взятий до вавілонського полону. Разом зі своїми близькими друзями Ананією, Мисаїлом і Азарією він стає наближеним до особи вавілонського царя Навуходоносора. Даниїл отримує нове ім'я Белтешазар (у Огієнка Валтасар), а троє його друзів отримують імена Шадрах, Мешах і Авед-Него. Ці четверо підлітків живуть, як майбутні турецькі яничари: вавілонський двір хоче зробити з них забудьок-манкуртів, і використати їх молоду енергію та здорові гени для свого прославлення.

Але юнаки не асимілюються. Вони відмовляються їсти м'ясо і пити вино з царського столу (натомість їдять ярину і п'ють воду), не вклоняються вавілонським божкам-бовванам і моляться єдиному вічному небеному Богові. За це Шадрах, Мешах і Авед-Него потрапляють до вогняної печі, але стається чудо - люди бачать з ними у печі когось четвертого, хто "схожий на Сина Божого," і вони всі троє виходять з вогню непошкодженими. Даниїла (трохи пізніше, вже після падіння вавілонської влади і встановлення перської) кидають до ями з левами, але і він завдяки невидимому втручанню Божого Ангола (в оригіналі з визначним артиклем) виходить звідси цілісіньким. На тлі всіх цих періпетій, Даниїл невпинно тлумачить сновидіння і пророкує.

Книга містить багато цікавих пророцтв і чудес. Деякі з них, наприклад, розшифрування Даниїлом напису, що його таємнича рука зробила на стіні вавілонського царського палацу ("мене, мене, текел, упарсін" - "пораховане, пораховане, поважене та поділене") - хвилювало уяву генія Рембрандта. Одне з пророцтв - видіння "колоссу на глиняних ногах" - стало джерелом крилатого визначення сильних зовні, але підточених декадансом чи внутрішніми суперечками людських імперій.

Проте, окрім суто художньої сили цих пророцтв, вони мають і надзвичайну теологічну силу. В усіх своїх пророцтвах Даниїл говорить про Боже Царство, тобто про уряд, устрій життя, спосіб існування Божих обранців, який ВЖЕ ЗАРАЗ ("у дні цих царів") замінить усі на світі сили і влади, що їх понавстановлювало собі впале у гріх, безбожне людство. Це Царство "Старий Днями" (тобто Бог) дасть якійсь загадковій Особі, яку Даниїл називає "ніби Син Людський" (тобто це буде Хтось у цілком ЛЮДСЬКІЙ плоті), але яка тим не менш отимає це Царство від "Старого Днями" НАВІКИ, і "всі народи, племена та язики будуть служити Йому." Хай попереду ще багато тяжких випробовувань - якийсь "Помазанець" прийде і буде вбитий, а на "святиню" (єрусалимський храм? староєврейську теократію? юдейську релігію?) ввпаде "гидота спустошення" - все рівно якимось поки що незрозумілим нам чином цей "ніби Син Людський" "докінчить переступ, спокутує вину, і приведе вічну правду."

Ми зрозуміємо значно більше про той спосіб, яким усе це буде виконано, з книг Нового Завіту. А поки що перед нами новий (і останній) "серіал" Старого Завіту - книги так званих Малих Пророків.
 
і

email: mykola@mykola.com

Copyright © 1999-2007 (7507-7515)