ОРІЯНСТВО - ORIANITY - Ukrainian Spiritual Wisdom

Георгій Пінчук
gpinchuk@muw.edu	Роздуми про Біблію
	Книги Старого Заповіту 1. Буття 2. Вихід 3. Левит 4. Числа 5. Повторення закону 6. Ісус Навин 7. Суддів 8. Рут 9. Самуїла-1 10. Самуїла-2 11. Царів-1 12. Царів-2 13. Хроніки-1 14. Хроніки-2 15. Ездри 16. Неемії 17. Естер 18. Йова 19. Псалми 20. Приповісті 21. Еклесіяст 22. Пісня над піснями 23. Ісаї 24. Єремії 25. Плач Єремії 26. Єзекіїля 27. Даниїла 28. Осії 29. Йоіла 30. Амоса 31. Овдія 32. Йони 33. Михея 34. Наума 35. Авакума 36. Софонії 37. Огія 38. Захарія 39. Малахії	Книги Нового Заповіту 1. від Матвія 2. від Марка 3. від Луки 4. від Івана 5. Дії 6. до римлян 7. до коринтян- 1 8. до коринтян- 2 9. до галатів 10. до ефесян 11. до филип'ян 12. до колосян 13. до солунян- 1 14. до солунян- 2 15. до Тимофія- 1 16. до Тимофія- 2 17. до Тита 18. до Филимона 19. до євреїв 20. Якова 21. Петра- 1 22. Петра- 2 23. Івана- 1 24. Івана- 2 25. Івана- 3 26. Юди 27. Об'явлення .

Старий Заповіт - 13

Перша книга хроніки

Ця книга, так само як і три наступні (2 Хронік, Езра і Неемія) за жанром вже не стільки історичні, скільки генеалогічні. У Хроніках мова іде про преємство, про спадок, що його отримують і передають своїм нащадкам певні люди, народи, культури. Книга містить величезну кількість імен, організованих у родоводи, починаючи з найпершої людини, про яку Біблія каже, що вона була створена Богом - Адама. Але вся ця генеалогія досить селективна: увага читача привертається саме до тих родоводів, які тим чи іншим чином (позитивним або негативним) фігурують у здійснені Божого провидіння, Божого плану викупу Своїх обранців жертвою Христа. Тому у центрі Першої книги Хронік є родослівна тих гілок нащадків Адама, які ведуть або до царя Давида ("провістка" і також людського пращура майбутнього Викупителя), або до головних супротивників Давидового народу (нащадків Едому і Ханаану, зокрема філистимлян). Крім того, у книзі можна знайти дуже детальні родоводи священиків, армійських генералів та офіцерів (командуючих бойовими підрозділами), царських радників, секретарів, різних функціонерів, навіть музикантів і співаків, які були відомі у часи Давидового царювання.

Перша книга Хронік також має багато повторень, іноді дослівних або майже дослівних, тексту книг Самуїла. Наприклад, у 1 Хронік повторюється історія про смерть Саула, воцарення Давида, перенесення царської столиці до Єрусалиму, перенесення Ковчега Завіту до нової столиці. Також у цій книзі є повний текст Давидового Псалма подяки після перенесення Ковчегу, повний текст пророцтва про встановлення "вічного" царства через Давидового нащадка (у 1 Хронік це пророцтво промовляється Давидові через його домашнього пророка і священика Натана), і повний текст Давидової молитви подяки Богові після отримання ним цього (месіанського для нас) пророцтва. Знову ж, як і у 2 Самуїла, з тексту цієї молитви не видно, чи Давид розумів усю силу і все значення отриманого ним пророцтва. Схоже, що він сприймає це пророцтво досить буквально - він думає, що тим, через кого буде встановлене це "вічне" Царство Божих обранців, буде його буквальний фізичний син Соломон.

Книга закінчується дуже емоційною сценою посвячення Соломона на царство і на будівництво Храму. Цікава молитва Давида під час церемонії цього посвячення. Давид - при тому, що йому за його життя вдалося досягнути більше, ніж переважній більшості його сучасників - зовсім не хвалиться своїми успіхами. Більше того, він у молитві робить одне досить парадоксальне твердження. Він віддає Богові всю хвалу, визнає повну Божу суверенність в усьому, і дуже тверезо, скептично при цьому оцінює не тільки себе, а й увесь свій народ ("ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці... наші дні на землі, мов та тінь, і нема тривалого"). Ніякі звершення, ніякі досягнення чи то окремої людини, чи то цілого народу не є, за Давидовою молитвою, ніякою реальністю, якщо тільки ці звершення і досягнення не даровані людині чи народові могутньою Божою рукою. І просить Давид не примноження звершень, досягнень, сили, багатства, слави, а тільки одного: "Господи... збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе."

Чи відповість Бог на цю останню Давидову молитву, і як саме Він відповість, ми дізнаємося далі.

email: mykola@mykola.com