|
Жінка землі нашої несе в собі
вищу віду –
Божественне знання роду Ора
Матір Найвища, серцем благаю:
Світлом осяй жіноцтво України!
Мудрістю нас освяти, Берегине,
Дай нам згадати, що ми є богині!
Жінко, ти - слава, пізнання таїна,
Роду вся пам”ять – вся Україна!
Згадни свій звичай – глибинність народу,
Дітям знання передай родоводу!
Внукам Дажбожим, Ора нащадкам –
Хто їм правдиве знання перекаже?
Щоб знали корні, віду пізнали
Та не від Ноя себе рахували!
О, наша жінко, гноблена, приспана,
Сміттям чужинським розфарбована!
Вмийся водою з джерела-криниці -
Силу дістанеш; живої водиці!
Простором дихай, вчи свою мову –
Зрине з глибин чуття відбудови!
В Сонячнім Колі себе відродити –
значить – відати, відать – щоб ЖИТИ!
Жінко України!
Ладо! Богине!
Ти цій землі повік берегиня!
Май силу-могу себе запізнати,
Щоби сю землю з руїни підняти!
7 квітня 2007 р.
|