|
Так любо...
Так любо притулитися лицем
Джерел енергії свої
І в нім відчутися бійцем
За справи праведні й важні
Так хочеться гукнути в світ:
"Дивися, враже, ми іще живі!"
І мудрістю доповним заповіт
У світлі знань, але не в тьмі.
Піднімем Україну нашим духом,
Під синім куполом небес,
Торкнемось сонця йoго потоком
Невігластву зламаєм меч.
Так любонько відчуть тепло
Джерел енергії свої
Звідкіль струмить душі добро
У краплі совісті; твої й мої.
10 березня 2006
|