| і |
і |
|
3
|
Скрита Дума
Люблю зігрітись у каміна,
коли нічная тишина
і дома я однісінька одна,
й сльоза гіркотно-крижана
уколе серце, мов залізна.
Для мене муза полум'ям співає,
у співі щиро бревно обнімає,
незгодою вершечки досягає,
життя у них ласкаво забирає,
надію спопеля, мене й бревно карає.
І тратить жар своє тепло.
Чом поруч завжди ходить зло?
Чи є у сім кому добро?
Чи істина - то те бревно?
Чому мені не все одно?
Зринає скрита дума у каміна,
коли нічная тишина
і просить серденько тепла,
коли вже висохла сльоза
й сріблить волосся сивина...
14 жовтня 2002 |
|
|
|
|
і |